Фарфорове виробництво у містечку Корець – перша спроба створити порцеляну на теренах України. Засновано воно було на прикінці 18 ст. представником старовинного українсько-польського роду, князем Юзефом Чарторийським.
Корець – старовинне українське місто, яке знаходиться у Житомирській області. Вперше це місто було згадано в Іпатіївському летописі в 1150 році. Тривалий час був родовою колискою князiв Корецьких, після згасання роду в 1651 році місто перейшло до володінь Чарторийських.

Корець. Чашка. 1810 рр.

Корець. Чашка. 1810 рр.

Польський часопис «Волинь блажен» за 1896 рік пише: «…Творцем корецького фарфорового заводу був Юзеф Клемент Чорториський, князь в Корці, людина освічена, мудрий і розумний господар величезних володінь на Волині. Коли осів у Корці, то розпочав роботу над тим, щоб у маєтку розвивалась промисловість і вдихнув у містечко, що вже занепадало, нове життя. Тому з’явилися тут двоповерхові кам’яні будинки, садки і костьоли, але окрасою була чудова князівська резиденція, що розташувалася неподалік Корця: Головниця з її красивим французьким парком і прекрасною оранжереєю. Дорога до палацу вела через чарівну долинку Корчика серед скель, тополь і верб, тому була улюбленим місцем мешканців цього містечка…»

«… Чорториський був людиною передбачливою, турботливою, бережливою. У його володіннях були фабрики: сукна, полотна, меблів, але перш за все фарфору і фаянсу.»

Виробництво було засноване в 1784 році, а на посаду директора фабрики запросили, Франтішека Мезера, молодого, але вже досвідченого та талановитого кераміста, француза за походженням. Саме він та його брат Михаїл розробили рецепт виготовлення порцеляни з місцевих глин. Цікавий факт: перед заснуванням фабрики зразки місцевих глин були дані на аналіз керамістам Мейсена, які підтвердили можливість виготовлення з них якісної порцеляни.

З самого початку заснування фабрика наслідувала стилістику саксонського фарфору 1770-1780-х років і виробляла посуд для заможних людей. Крім того, ця мануфактура не була забавкою заможного пана, який вирішив виробляти у себе модну порцеляну – з самого моменту заснування це було акціонерне підприємство – уставний капітал було отримано в 1784-1787 роках завдяки продажу 22 акцій по 1000 злотих кожна. Виробництво виявилось прибутковим: прибуток на кожну акцію на рік ставав біля 300 злотих. Не так вже й мало!

Корець. Секретер. Кінець 18 ст. Один з рідкісних зразків меблів які виготовлялися у Корці.

Корець. Кабінет з годинником. Кінець 18 ст. Один з рідкісних зразків меблів які виготовлялися у Корці.

Продаж продукції було налагоджено через магазини в різних кінцях тогочасної Речі Посполитої: Варшаві, Бердичеві на Поділлі та у Костянтинові на Волині, а також, через закордонні замовлення. Продажі на місяць доходили до дванадцяти тисяч предметів!

В 1800 роках на фабриці працювало близько 200 робітників. Багато це, чи мало? Приблизно така сама кількість (220 чол.) працювала в той самий час на Імператорському порцеляновому заводі у Петербурзі.
Фабрика активному працювала і продукувала вироби аж до 1831 року. Поки потроху не прийшла у занепад. Причиною тому булу як економічні, так і політичні чинники. Проте традиції Корця не загубилися – наслідувачем його можна назвати всім відому Баранівку, яку заснував той самий Мезер.

Тож виходить, що фабрика працювала близько 40 років і встигла випустити значну кількість виробів, достатньо велика кількість який дійшла до нашого часу і зберігається у багатьох приватних, та державних збірках. В Україні наочно побачити вироби фабрики можливо у Львівському музеї меблів та порцеляни, а також у Києві – в Музеї декоративно ужиткового мистецтва України. Поодинокі речі є і в інших музеях. Великі збірки Корецької порцеляни є у колекціях музеїв Польші, перш за все у Кракові та Варшаві.

Нажаль, сьогодні на антикварному ринку речі цього заводу трапляються дуже, дуже рідко. А за ціною наближаються до ціни російської порцеляни, яка вже з десяток років б’є всі рекорди продажів.

Корець. Вази парні

Корець. Вази парні

Корцець. Соусниця. 1800 рр.

Корець. Соусниця. 1800 рр.

Корець. Чашка з блюдцем.

Корець. Чашка з блюдцем. 1790 рр.

Корець. Супниця

Корець. Супниця

Корець. Соусниця та тарілка. 1810 рр.

Корець. Соусниця та тарілка. 1810 рр.

Корець. Сервіз. 1820 рр.

Корець. Сервіз. 1820 рр.

Корець. Чашка. 1820 рр.

Корець. Чашка. 1820 рр.

Корець. Чашка. 1790 рр.

Корець. Чашка. 1790 рр.

Корець. Чайний сервіз. 1820 рр.

Корець. Чайний сервіз. 1820 рр.

Корець. Тарілка. 1815-1820 рр.

Корець. Тарілка. 1815-1820 рр.

Корець. Ваза декоративна. 1815-1820 рр.

Корець. Ваза декоративна. 1815-1820 рр.

Корець. Кашпо. 1820 рр.

Корець. Кашпо. 1820 рр.

Корець. Ваза. 1810 рр.

Корець. Ваза. 1810 рр.

Корець. Тарілки. 1810 рр.

Корець. Тарілки. 1810 рр.

Корець. Вази декоративні. 1820 рр.

Корець. Вази декоративні. 1820 рр.

8 ответов в “Корецька порцеляна”
  1. ideormeda пишет:

    Занятно-занятно, нигде раньше на такое не натыкался.

  2. agewappople пишет:

    Наткнулся случайно на Ваш блог. Теперь стану постоянно просматривать. Надеюсь, не разочаруете и дальше :)

  3. Dydayparsoold пишет:

    Занятно-занятно, нигде раньше на такое не натыкался.

  4. Дмитрий пишет:

    Постараюсь!

  5. Андрій пишет:

    Доброго дня.
    Дуже хороша стаття! Багато чого взнав нового.
    Хоча сам з міста Корець і за освітою -історик.
    Прошу дозволу надрукувати Вашу статтю в районній газеті “Крайовий Вісник”

  6. Дмитрий пишет:

    Дякую за увагу!
    Щодо публікації – без проблем можете друкувати.
    Якщо буде потрібен ілюстратив – надішлю пару сканів із книжок в належній якості.

  7. вадим вірний пишет:

    Дякую за статтю прочитав в КРАЙОВОМУ ВІСНИКУ! ДУЖЕ ВДЯЧНИЙ редактору АНДРІЮ за передруківку! А про маєток в селі Головниця це все таки неправда! Там ні скеь ні р.Корчика нема і не було НІКОЛИ!

  8. Олександр пишет:

    А що, хіба існує такий Корець, як “старовинне українське місто, яке знаходиться у sic! !ЖИТОМИРСЬКІЙ! області”? Чи це у вас на сайті вірус якийсь віддав рівненській Корець до Житомира? ;)
    p.s. Гарна стаття, дякую!

  9.  
Оставить комментарий