

Корецька порцеляна
Написал: Дмитрий в категорию Порцеляна, керамика та скло, tags: антикваріат, Корець, порцеляна, фарфорФарфорове виробництво у містечку Корець – перша спроба створити порцеляну на теренах України. Засновано воно було на прикінці 18 ст. представником старовинного українсько-польського роду, князем Юзефом Чарторийським.
Корець – старовинне українське місто, яке знаходиться у Житомирській області. Вперше це місто було згадано в Іпатіївському летописі в 1150 році. Тривалий час був родовою колискою князiв Корецьких, після згасання роду в 1651 році місто перейшло до володінь Чарторийських.
Польський часопис «Волинь блажен» за 1896 рік пише: «…Творцем корецького фарфорового заводу був Юзеф Клемент Чорториський, князь в Корці, людина освічена, мудрий і розумний господар величезних володінь на Волині. Коли осів у Корці, то розпочав роботу над тим, щоб у маєтку розвивалась промисловість і вдихнув у містечко, що вже занепадало, нове життя. Тому з’явилися тут двоповерхові кам’яні будинки, садки і костьоли, але окрасою була чудова князівська резиденція, що розташувалася неподалік Корця: Головниця з її красивим французьким парком і прекрасною оранжереєю. Дорога до палацу вела через чарівну долинку Корчика серед скель, тополь і верб, тому була улюбленим місцем мешканців цього містечка…»
«… Чорториський був людиною передбачливою, турботливою, бережливою. У його володіннях були фабрики: сукна, полотна, меблів, але перш за все фарфору і фаянсу.»
Виробництво було засноване в 1784 році, а на посаду директора фабрики запросили, Франтішека Мезера, молодого, але вже досвідченого та талановитого кераміста, француза за походженням. Саме він та його брат Михаїл розробили рецепт виготовлення порцеляни з місцевих глин. Цікавий факт: перед заснуванням фабрики зразки місцевих глин були дані на аналіз керамістам Мейсена, які підтвердили можливість виготовлення з них якісної порцеляни.
З самого початку заснування фабрика наслідувала стилістику саксонського фарфору 1770-1780-х років і виробляла посуд для заможних людей. Крім того, ця мануфактура не була забавкою заможного пана, який вирішив виробляти у себе модну порцеляну – з самого моменту заснування це було акціонерне підприємство – уставний капітал було отримано в 1784-1787 роках завдяки продажу 22 акцій по 1000 злотих кожна. Виробництво виявилось прибутковим: прибуток на кожну акцію на рік ставав біля 300 злотих. Не так вже й мало!

Корець. Кабінет з годинником. Кінець 18 ст. Один з рідкісних зразків меблів які виготовлялися у Корці.
Продаж продукції було налагоджено через магазини в різних кінцях тогочасної Речі Посполитої: Варшаві, Бердичеві на Поділлі та у Костянтинові на Волині, а також, через закордонні замовлення. Продажі на місяць доходили до дванадцяти тисяч предметів!
В 1800 роках на фабриці працювало близько 200 робітників. Багато це, чи мало? Приблизно така сама кількість (220 чол.) працювала в той самий час на Імператорському порцеляновому заводі у Петербурзі.
Фабрика активному працювала і продукувала вироби аж до 1831 року. Поки потроху не прийшла у занепад. Причиною тому булу як економічні, так і політичні чинники. Проте традиції Корця не загубилися – наслідувачем його можна назвати всім відому Баранівку, яку заснував той самий Мезер.
Тож виходить, що фабрика працювала близько 40 років і встигла випустити значну кількість виробів, достатньо велика кількість який дійшла до нашого часу і зберігається у багатьох приватних, та державних збірках. В Україні наочно побачити вироби фабрики можливо у Львівському музеї меблів та порцеляни, а також у Києві – в Музеї декоративно ужиткового мистецтва України. Поодинокі речі є і в інших музеях. Великі збірки Корецької порцеляни є у колекціях музеїв Польші, перш за все у Кракові та Варшаві.
Нажаль, сьогодні на антикварному ринку речі цього заводу трапляються дуже, дуже рідко. А за ціною наближаються до ціни російської порцеляни, яка вже з десяток років б’є всі рекорди продажів.
Занятно-занятно, нигде раньше на такое не натыкался.
Наткнулся случайно на Ваш блог. Теперь стану постоянно просматривать. Надеюсь, не разочаруете и дальше :)
Занятно-занятно, нигде раньше на такое не натыкался.
Постараюсь!
Доброго дня.
Дуже хороша стаття! Багато чого взнав нового.
Хоча сам з міста Корець і за освітою -історик.
Прошу дозволу надрукувати Вашу статтю в районній газеті “Крайовий Вісник”
Дякую за увагу!
Щодо публікації – без проблем можете друкувати.
Якщо буде потрібен ілюстратив – надішлю пару сканів із книжок в належній якості.
Дякую за статтю прочитав в КРАЙОВОМУ ВІСНИКУ! ДУЖЕ ВДЯЧНИЙ редактору АНДРІЮ за передруківку! А про маєток в селі Головниця це все таки неправда! Там ні скеь ні р.Корчика нема і не було НІКОЛИ!
А що, хіба існує такий Корець, як “старовинне українське місто, яке знаходиться у sic! !ЖИТОМИРСЬКІЙ! області”? Чи це у вас на сайті вірус якийсь віддав рівненській Корець до Житомира? ;)
p.s. Гарна стаття, дякую!